"- Я хочу придбати тобі подарунок, щоб заохотити твою працю над собою!
Що б ти хотіла отримати, донечко?
- Мам, купи, будь ласка, мені нові кросівки, щоб я могла бігти ще швидше та отримувати нагороди як ти!" - випалила Емма опісля того, як пробігла свої перші 500 метрів на Півмарафоні Нова Пошта.
Як я...

Вона ж навіть не здогадується, що саме їм: Еммі, Ніколь, Єві та Мішель (у мене четверо дітей) я завдячую тим, що навчилась дивитись на життя їхнім поглядом та досягати чудових результатів. Діти завжди отримують бажане, якщо справді щиро дуже цього хочуть.
Я перейняла цю філософію в моїх дівчаток.

Впродовж життя, я часто відчувала, що застрягла, не знала куди рухатись і чим зайнятись далі. Мучилась над дилемою чи правильний життєвий вибір роблю.
Стан спустошення переслідував мене, ходив за мною п'ятами й з цим потрібно було щось вирішувати.
Мені допоміг навести лад в думках — спорт. Він завжди був в моєму житті.

До декрету на роботу бігала. Не люблю запотілих, брудних маршруток. Вибиралась в час, коли більшість людей ще ніжаться чи солодко потягуються в ліжку і місто винагороджувало мене магією та красою світанку.
Опісля народження моїх квіточок, хотілось тримати себе в формі та вже чогось більшого ніж просто біг наодинці.

Тоді мені хороший знайомий із бігового клубу "ShypShyna" запропонував пробігти ЧУ з бігу по шосе "Львівська десятка".
Емоції та результат, які я отримала на фініші дали мені розуміння чого я хочу насправді та мотивацію працювати над собою далі, покращувати результати.
Жовтневий Frаnkfurt Marathon 2019. Тут усе було вперше. Мій перший закордонний марафон.
І вперше, я бігла лише за своїми відчуттями, зовсім не звіряючись з годинником. Половина траси
(до 18-ти кілометрів) була ідеальною, а далі почалась проливна холодна злива, підійнявся скажений вітер. Я старалась сховалась від стихії в натовпі людей.
Вітер здіймав і куйовдив волосся, хаотично розкидуючи ним.

Темп учасників був дискомфортним для мене і все ж довелось обігнати їх. Протягом дистанції, я за порадами тренера Валерія Шажко періодично підживлювалась гелями та ізотоніком від Nutrixxion.

Ноги самі принесли мене до фінішу. Все це було наче сон: світло прожектора осяює тебе наче голлівудський зірку; безліч рук, що звідусіль тягнуться дати тобі "п'ять", вітання, грім барабанів, вигуки, оплески та музика, щоб бітила в вухах.
І найрідніші діти, що чекають тебе в виставковому залі із яблуком та компотиком в руках. В їхніх очах читається гордість та запал. Мене наче струмом енергії та щастя огріває. В ці хвилини я усвідомлюю, це вже не просто хобі. Біг — це мій спосіб життя!

Пробігши безліч українських стартів, Роксана "підняла ставки" та має мету - пробігти 6-ть Major Marathons. Готується і паралельно залучає своїх дітей. Підготовка проходить в Стрийському парку у Львові. Щоденно двічі на день, жінка тренується. А дівчатка опісля школи, паралельно переймають досвід мами та наслідують її. Уроки також робляться на свіжому повітрі. Так краще засвоюється інформація і діти не сприймають їх як муку.
Роксана натхненниця багатьох матусь.