Меню
МЕНЮ


Що таке плоггінг?
І чому українцям необхідний цей тренд?
Під час карантину в Україні відбувся ще більший бум прихильників бігу. Люди брали участь в онлайн-забігах/марафонах парками, стадіонами та лісами свого міста. Дуже тішила динаміка зросту осіб, які обрали для себе здоровий спосіб дозвілля.
Проте, на превеликий жаль, збільшилась не лише кількість бігунів, а й сміття. Притримуючись ізоляції деякі "люди" викидали сміттєві пакети просто із вікон своїх домівок. Вулицями вітер розносив викинуті маски та гумові рукавички.

Засмічення планети тема, яка гостро підіймається активістами в світі. Зараз все більше набирає популярності шведський гібрид здорового способу життя і турботи про екологію - плоггінг.

Плоггінг народився в Швеції у 2016 році. Це слово означає процес збору сміття під час пробіжки. Бігуни беруть з собою пакет і під час тренування в нього складають сміття, яке валяється на дорозі, і таким чином допомагають очистити природу.
Нове захоплення називають «хюгге» для тих, хто веде активний спосіб життя.
Основний сенс плоггінга - не смітити і повністю відмовитися від пластику.
Завдяки соціальним мережам плоггінг став швидко набирати ще більшої популярності та поширився світом.
Як це спрацювало?
Течія набула поширення та стала трендом у соціальних мережах завдяки обов'язковій частині процесу — кожен учасник фотографується з повним мішком сміття та публікує це в інтернеті, позначивши хештегом #plogging.
Шведський еколог та мультиспортсмен Ерік Альстрем розробив концепцію руху, розширивши поняття "Плоггінг" строривши з однодумцями групу Facebook Plogga та освітню платформу Plogga - Bli en miljöhjälte!
Згодом в різних країнах світу почали з'являтися цілі спільноти, які організовували події та спільні масові заходи.
Плоггінг в Україні
Рух швидко набув визнання в Україні. Багато міст підхопили екоідею Еріка та реалізовують спільно з однодумцями.

У Житомирі ініціювали проведення плогофонів — забігів або ходьби на різні дистанції зі збором сміття, ідею підхопили інші міста. Розвитком плогінгу в Житомирі займається перкусіоніст із гурту «Один в каное» - Ігор Дзіковський.
Він організував п'ять маршрутів для плогінгу в своєму місті, чотири з яких були для ходьби — для людей, що не займаються бігом, а один, по периметру міста, довжиною у 5 км — для бігу.

Столиця також не залишилась осторонь. В Києві
можна приєднатись до Олени Ханчанової, засновниці Kyiv Plogging Club. Вона - має сертифікат інструктора з фітнесу, працювала тренером у спортивному залі після основної роботи в офісі.
Організований Оленою клуб бігає раз на два тижні в локаціях, які не прибираються комунальними службами. Жінка проводить інформативні лекції, тренування, заходи та плогофони.
Цей чоловік прославився заздалегідь до своєї активної боротьби з сміттєвим ворогом. Харків'янин Сергій Прискорник здійснив нон-стоп соло забіг присвячений екологічним проблемам протяжністю 150 км. (від Харкова до Полтави). Маршрут у "Бегущей Бороди" зайняв 15 годин.
Найдовший маршрут по плоггінгу в атлета - 13 км. А також, чоловік проводить тренування для групи людей, веде соціальну рубрику #бытьдобру.
Чернівці також мають свого героя - Олександра Науменка. Тридцятирічного батька, який активно пропагандує в своєму місті плоггінг та ділиться в блозі своєю еко-філософією.

Як бачите, Україна маленькими, проте впевненими кроками рухається до чистого майбутнього.

Головне — розповідати про рух, популяризувати його через соцмережі. В такий спосіб зможемо не тільки стабільно прибирати засмічені території і тримати себе в хорошій формі, а й подавати хороший приклад наступному поколінню дітей, від яких дуже багато буде залежати вже через 10-15 років.

Вам також може бути цікаво